Великий тлумачний словник сучасної мови

опитувач

опи́тувач

-а, ч.

Той, хто опитує кого-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. опитувач — опи́тувач іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. опитувач — ОПИ́ТУВАЧ, а, ч. Той, хто опитує кого-небудь. Прислухаючись до розмови селян.., опитувачі фіксували різноманітні прояви народного смаку й майстерності в мові (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. опитувач — ОПИ́ТУВАЧ, а, ч. Той, хто опитує кого-небудь. Прислухаючись до розмови селян.., опитувачі фіксували різноманітні прояви народного смаку й майстерності в мові (Наука.., 10, 1967, 47).  Словник української мови в 11 томах