опитувач
ОПИ́ТУВАЧ, а, ч. Той, хто опитує кого-небудь.
Прислухаючись до розмови селян.., опитувачі фіксували різноманітні прояви народного смаку й майстерності в мові (Наука.., 10, 1967, 47).
Словник української мови (СУМ-11)ОПИ́ТУВАЧ, а, ч. Той, хто опитує кого-небудь.
Прислухаючись до розмови селян.., опитувачі фіксували різноманітні прояви народного смаку й майстерності в мові (Наука.., 10, 1967, 47).
Словник української мови (СУМ-11)