опитувач

опи́тувач

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. опитувач — -а, ч. Той, хто опитує кого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. опитувач — ОПИ́ТУВАЧ, а, ч. Той, хто опитує кого-небудь. Прислухаючись до розмови селян.., опитувачі фіксували різноманітні прояви народного смаку й майстерності в мові (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. опитувач — ОПИ́ТУВАЧ, а, ч. Той, хто опитує кого-небудь. Прислухаючись до розмови селян.., опитувачі фіксували різноманітні прояви народного смаку й майстерності в мові (Наука.., 10, 1967, 47).  Словник української мови в 11 томах