опліч
О́ПЛІЧ, присл.
Поруч з ким-небудь, біля кого-небудь; плече в плече.
Марія часом допитливо поглядає на мене, ніяковіє і знов, понуривши погляд, іде опліч (О. Ільченко).
Словник української мови (СУМ-20)О́ПЛІЧ, присл.
Поруч з ким-небудь, біля кого-небудь; плече в плече.
Марія часом допитливо поглядає на мене, ніяковіє і знов, понуривши погляд, іде опліч (О. Ільченко).
Словник української мови (СУМ-20)