оправданий
ОПРА́ВДАНИЙ, а, е, рідко.
Дієпр. пас. до оправда́ти.
Щоби побороти неясну і нічим не оправдану тривогу, Анеля встала і пішла до кухні (І. Франко);
Виявилось, які порядки заведено в земстві, скільки перейшло через Колісникові руки грошей, які трати оправдані, які ні (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)