оправданий

опра́вданий

-а, -е, рідко.

Дієприкм. пас. мин. ч. до оправдати.

Значення в інших словниках

1. оправданий — опра́вданий дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. оправданий — Опра́вданий. Поважний, обґрунтований, здійсненний (про прохання, бажання). Та ж він завсігди вволяв мою волю, не відказував мені в ніякім, хоч трохи оправданім желаню (Б.  Українська літературна мова на Буковині
3. оправданий — ОПРА́ВДАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. до оправда́ти. Щоби побороти неясну і нічим не оправдану тривогу, Анеля встала і пішла до кухні (І. Франко); Виявилось, які порядки заведено в земстві, скільки перейшло через Колісникові руки грошей, які трати оправдані, які ні (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
4. оправданий — ОПРА́ВДАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до оправда́ти. Щоби побороти неясну і нічим не оправдану тривогу, Анеля встала і пішла до кухні (Фр.  Словник української мови в 11 томах