оправа

опра́ва

-и, ж.

1》 Обкладинка з якого-небудь твердого матеріалу, в яку переплітають книжку, зошит і т. ін.; палітурка.

2》 Дерев'яна, металева, рогова і т. ін. рамка, форма, в яку що-небудь вставляється для закріплення або збереження.

|| Художньо оформлене обрамлення, прикраси на чому-небудь; оздоба.

Значення в інших словниках

1. оправа — опра́ва іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. оправа — (книжки) палітурка, обкладинка; (ікони) рямка, оклад; (зброї) оздоба.  Словник синонімів Караванського
3. оправа — ОПРА́ВА, и, ж. 1. Обкладинка з якого-небудь твердого матеріалу, в яку переплітають книжку, зошит і т. ін.; палітурка. Моя нова книжечка віршів [“Відгуки”] вже вийшла.., гарненько видана і в гарній оправі (Леся Українка); На ..  Словник української мови у 20 томах
4. оправа — ОБКЛА́ДИНКА (покриття книжки, зошита з паперу, клейонки і т. ін.), ПАЛІТУ́РКА, ОПРА́ВА (перев. з твердого матеріалу), ОБГО́РТКА рідше, ПАЛІТУ́РА рідше, ПАЛЯТУ́РКА заст., ШАБАТУ́РКА діал. Його книжка була вже зверстана і обкладинка подана художником (В.  Словник синонімів української мови
5. оправа — ОПРА́ВА, и, ж. 1. Обкладинка з якого-небудь твердого матеріалу, в яку переплітають книжку, зошит і т. ін.; палітурка. Моя нова книжечка віршів ["Відгуки"] вже вийшла.., гарненько видана і в гарній оправі (Л. Укр., V, 1956, 409); На..  Словник української мови в 11 томах
6. оправа — Оправа, -ви ж. 1) Оправа, обдѣлка. Окунь перекинувся ґранатовим перснем у золоті оправі. Рудч. Ск. II. 113. 2) Переплета.  Словник української мови Грінченка