оправа
Оправа, -ви
ж.
1) Оправа, обдѣлка. Окунь перекинувся ґранатовим перснем у золоті оправі. Рудч. Ск. II. 113.
2) Переплета.
Словник української мови ГрінченкаОправа, -ви
ж.
1) Оправа, обдѣлка. Окунь перекинувся ґранатовим перснем у золоті оправі. Рудч. Ск. II. 113.
2) Переплета.
Словник української мови Грінченка