оправа —
опра́ва іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
оправа —
-и, ж. 1》 Обкладинка з якого-небудь твердого матеріалу, в яку переплітають книжку, зошит і т. ін.; палітурка. 2》 Дерев'яна, металева, рогова і т. ін. рамка, форма, в яку що-небудь вставляється для закріплення або збереження. || Художньо оформлене обрамлення, прикраси на чому-небудь; оздоба.
Великий тлумачний словник сучасної мови
оправа —
ОПРА́ВА, и, ж. 1. Обкладинка з якого-небудь твердого матеріалу, в яку переплітають книжку, зошит і т. ін.; палітурка. Моя нова книжечка віршів [“Відгуки”] вже вийшла.., гарненько видана і в гарній оправі (Леся Українка); На ..
Словник української мови у 20 томах
оправа —
ОБКЛА́ДИНКА (покриття книжки, зошита з паперу, клейонки і т. ін.), ПАЛІТУ́РКА, ОПРА́ВА (перев. з твердого матеріалу), ОБГО́РТКА рідше, ПАЛІТУ́РА рідше, ПАЛЯТУ́РКА заст., ШАБАТУ́РКА діал. Його книжка була вже зверстана і обкладинка подана художником (В.
Словник синонімів української мови
оправа —
ОПРА́ВА, и, ж. 1. Обкладинка з якого-небудь твердого матеріалу, в яку переплітають книжку, зошит і т. ін.; палітурка. Моя нова книжечка віршів ["Відгуки"] вже вийшла.., гарненько видана і в гарній оправі (Л. Укр., V, 1956, 409); На..
Словник української мови в 11 томах
оправа —
Оправа, -ви ж. 1) Оправа, обдѣлка. Окунь перекинувся ґранатовим перснем у золоті оправі. Рудч. Ск. II. 113. 2) Переплета.
Словник української мови Грінченка