оправа

ОБКЛА́ДИНКА (покриття книжки, зошита з паперу, клейонки і т. ін.), ПАЛІТУ́РКА, ОПРА́ВА (перев. з твердого матеріалу), ОБГО́РТКА рідше, ПАЛІТУ́РА рідше, ПАЛЯТУ́РКА заст., ШАБАТУ́РКА діал. Його книжка була вже зверстана і обкладинка подана художником (В. Підмогильний); Державний архів стародавніх актів... Перед нами фоліант у палітурці з телячої шкіри (з газети); В кімнаті стояла етажерка з нотами і друга етажерка з книжками в гарних оправах (Леся Українка); На столі лежала без обгортки книжка (Н. Рибак); В пам'яті (Тетяни Захарівни) заворушились спогади... Згорблений професор хімії у витертому до блиску сурдуті, такі ж витерті палітури на томах енциклопедії Брокгауза і Ефрона (П. Інгульський); Він встав, засвітив свічку, .. витяг здорову книжку в дощаних палятурках (І. Нечуй-Левицький).

ПРИКРА́СА (те, що своєю присутністю, наявністю додає краси чомусь, прикрашає чиєсь життя, перебування десь), ОЗДО́БА, ОКРА́СА, КРАСА́, УБІ́Р (ВБІР), УБРА́ННЯ́ (ВБРА́ННЯ́), ОПРА́ВА, ОБА́РВЛЕННЯ рідше; ДЕКОРА́ЦІЯ розм., ДЕКО́Р книжн., спец. (група предметів, які прикрашають собою щось). Радісною червоною плямою де-не-де тут дикий мак — єдина прикраса цих гірських уступів (О. Донченко); Як сонце є окрасою і оздобою всього неба, так благородство є сяйвом і ореолом усякої іншої чесноти (переклад М. Лукаша); Йому хотілося доторкнутися до неї (ромашки) хоч пальцем. Але він утримався, щоб не збити з неї росички, не зняти дорогої краси, дарованої природою (Григорій Тютюнник); Я бачу знов вас, рідні гори! Внизу в лісах Донець блищить В своїм одвічному уборі (М. Чернявський); Кожен місяць, кожну пору на землі нове вбрання (Н. Забіла); Городами проходжу я до ставу, Що ліг в яру, як велетенське скло. З квіток і зілля має він оправу, І голубе пливе над ним тепло (М. Рильський); Письменник не протоколює мову, а очищає її від шлаку, відтворює образну народну систему, стрій, обарвлення тощо (К. Гордієнко); Сучасні будівничі покликані проектувати міста, які неодмінно уособлюватимуть.. суттєві елементи — живі барви декору (М. Рудь).

Значення в інших словниках

1. оправа — опра́ва іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. оправа — (книжки) палітурка, обкладинка; (ікони) рямка, оклад; (зброї) оздоба.  Словник синонімів Караванського
3. оправа — -и, ж. 1》 Обкладинка з якого-небудь твердого матеріалу, в яку переплітають книжку, зошит і т. ін.; палітурка. 2》 Дерев'яна, металева, рогова і т. ін. рамка, форма, в яку що-небудь вставляється для закріплення або збереження. || Художньо оформлене обрамлення, прикраси на чому-небудь; оздоба.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. оправа — ОПРА́ВА, и, ж. 1. Обкладинка з якого-небудь твердого матеріалу, в яку переплітають книжку, зошит і т. ін.; палітурка. Моя нова книжечка віршів [“Відгуки”] вже вийшла.., гарненько видана і в гарній оправі (Леся Українка); На ..  Словник української мови у 20 томах
5. оправа — ОПРА́ВА, и, ж. 1. Обкладинка з якого-небудь твердого матеріалу, в яку переплітають книжку, зошит і т. ін.; палітурка. Моя нова книжечка віршів ["Відгуки"] вже вийшла.., гарненько видана і в гарній оправі (Л. Укр., V, 1956, 409); На..  Словник української мови в 11 томах
6. оправа — Оправа, -ви ж. 1) Оправа, обдѣлка. Окунь перекинувся ґранатовим перснем у золоті оправі. Рудч. Ск. II. 113. 2) Переплета.  Словник української мови Грінченка