опритомнілий
ОПРИТО́МНІЛИЙ, а, е.
Дієпр. акт. до оприто́мніти;
// у знач. прикм.
Домашній лікар ткнув йому в самий ніс склянку з нашатирем, опритомнілий пан промовив слабим голосом: – Вони мене хочуть убити... (Ф. Бурлака).
Словник української мови (СУМ-20)