Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
опритомнілий —
оприто́мнілий дієприкметник
Орфографічний словник української мови
опритомнілий —
ОПРИТО́МНІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до оприто́мніти; // у знач. прикм. Домашній лікар ткнув йому в самий ніс склянку з нашатирем, опритомнілий пан промовив слабим голосом: – Вони мене хочуть убити... (Ф. Бурлака).
Словник української мови у 20 томах
опритомнілий —
ОПРИТО́МНІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до оприто́мніти. Домашній лікар ткнув йому в самий ніс склянку з нашатирем, опритомнілий пан промовив слабим голосом: — Вони мене хочуть убити… (Бурл., О. Вересай, 1959, 146).
Словник української мови в 11 томах