орлино
ОРЛИ́НО, поет.
Присл. до орли́ний 2.
Як зійшов на карпатські верхів'я солдат, Як поглянув орлино назад... Перед ним у долині – кохана земля (М. Нагнибіда);
Він міг, як маг, єднати береги, Над урвищем зависнути орлино (Б. Олійник).
Словник української мови (СУМ-20)