орудний

ОРУ́ДНИЙ, а, е:

△ Ору́дний відмі́нок див. відмі́нок.

Значення в інших словниках

1. орудний — ору́дний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. орудний — -а, -е: Орудний відмінок лінгв. — один із відмінків іменників, що виражає знаряддя та засіб дії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. орудний — Ору́дний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. орудний — ОРУ́ДНИЙ: ▲ Орудний відмінок, грам. — відмінок, який відповідає на питання ким? чим? Іменник в орудному відмінку може передавати предикативну ознаку суб’єкта дії, виступаючи в складі присудка: став сталеваром (Сучасна українська літературна мова, II, 1969, 80).  Словник української мови в 11 томах