осколковий
ОСКО́ЛКОВИЙ, а, е, спец.
Який складається з осколків.
Осколковий щебінь;
// Який уражає осколками.
На щастя Багірова, це була не осколкова міна (О. Гончар);
// Утворений осколком, завданий осколком.
Осколкова рана.
Словник української мови (СУМ-20)