осколковий
ОСКО́ЛКОВИЙ, а, е, спец. Який поражає осколками.
На щастя Багірова, це була не осколкова міна (Гончар, III, 1959, 223);
// Утворений осколком, завданий осколком.
Осколкова рана.
Словник української мови (СУМ-11)ОСКО́ЛКОВИЙ, а, е, спец. Який поражає осколками.
На щастя Багірова, це була не осколкова міна (Гончар, III, 1959, 223);
// Утворений осколком, завданий осколком.
Осколкова рана.
Словник української мови (СУМ-11)