Словник української мови у 20 томах

остолоп

ОСТОЛО́П, а, ч., лайл., рідко.

Про нерозумну, нездібну людину; дурень, бовдур.

Батько гримітиме на цілу квартиру про .. остолопів.., яким він сьогодні виставив одиниці (Ю. Смолич);

– Що він там, остолоп, знає! (О. Ковінька).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. остолоп — див. дурний  Словник синонімів Вусика