Словник української мови у 20 томах

осторога

ОСТОРО́ГА, и, ж., рідко.

1. Те саме, що обере́жність.

Козакам ще щастя сприяло, що вороги .. надходили дуже поволі, з великою осторогою, сподівались на велику силу козачу (М. Старицький);

Вони ввійшли в хату навшпиньки – щоб не збудити Колиного батька, але це була зайва осторога: батько стояв за порогом у світлиці й докірливо хитав головою (Ю. Смолич).

2. Застереження, попередження.

Я можу дивитися на ті помилки спокійно, бо знаю, що або мені самому, або іншим вони служили осторогою і наукою (І. Франко);

Рукою милая махає, Чи осторога то мені? чи гнів? (Леся Українка);

Я вчеплююсь у мотуз [санчат] і, як завжди, без особливої радості вислуховую усі мамині остороги (М. Стельмах).

(1) З осторо́гою – обережно, боязко.

Вона [незнайома] зирнула з осторогою на матір, потім .. очима подала мені знак (С. Васильченко);

Дружно чавкають в грязюці копитами коні, з осторогою позираючи на клубки кураю (В. Логвиненко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. осторога — матися на осторозі (107) — бути обережним, пор. пл. mieć się na ostrożności; [MО,VI]  Словник з творів Івана Франка
  2. осторога — осторо́га іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
  3. осторога — Обережність, обачність; (попередження) пересторога, застереження.  Словник синонімів Караванського
  4. осторога — див. попередження  Словник синонімів Вусика
  5. осторога — -и, ж., рідко. 1》 Те саме, що обережність. З осторогою — обережно. 2》 Застереження, попередження.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. осторога — 1. обережність, бачність, обачність, обачливість 2. це попереджа  Словник чужослів Павло Штепа
  7. осторога — ОБЕРЕ́ЖНІСТЬ, ОБА́ЧНІСТЬ, ОБА́ЧЛИВІСТЬ, ОГЛЯ́ДНІСТЬ рідше, ОСТОРО́ГА рідше. Зоотехнік Івашкевич завжди відзначався діловитою поміркованістю, обережністю в розрахунках (П.  Словник синонімів української мови
  8. осторога — Осторо́га, -ги, -зі; -ро́ги, -ро́г  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. осторога — ОСТОРО́ГА, и, ж., рідко. 1. Те саме, що обере́жність. Козакам ще щастя сприяло, що вороги.. надходили дуже поволі, з великою осторогою, сподівались на велику силу козачу (Стар., Облога..  Словник української мови в 11 томах
  10. осторога — Осторога, -ги ж. Предостережете. К. Досв. 62.  Словник української мови Грінченка