осторога

ОБЕРЕ́ЖНІСТЬ, ОБА́ЧНІСТЬ, ОБА́ЧЛИВІСТЬ, ОГЛЯ́ДНІСТЬ рідше, ОСТОРО́ГА рідше. Зоотехнік Івашкевич завжди відзначався діловитою поміркованістю, обережністю в розрахунках (П. Оровецький); Невиразне почуття страху перед чужим козарлюгою збудило властиву обозному обачність (О. Ільченко); — Дивуються тобі, Іване Григоровичу, так любити життя і безрозсудно занедбати людську оглядність (І. Ле); Козакам ще щастя сприяло, що вороги.. надходили дуже поволі, з великою осторогою (М. Старицький).

ПОПЕРЕ́ДЖЕННЯ (наперед, заздалегідь зроблене повідомлення про щось), СИГНА́Л, ЗАСТЕРЕ́ЖЕННЯ, ЗАСТОРО́ГА рідше, ОСТОРО́ГА, ПЕРЕСТОРО́ГА, ПЕРЕСТЕРЕ́ЖЕННЯ. (Касьянов:) Прошу пробачити, що я без попередження, але мені хотілося потиснути вам руку за блискучий маневр (Л. Дмитерко); Думав він про загадковий клопіт, який завдали нові дослідження, а не про той брудний лист, який так обурливо несправедливо Куцевич назвав сигналом (Н. Рибак); У думках переносився він додому, на Хуторці, пригадував застереження дружини, потім знов засинав (З. Тулуб); Він розбивав оті застороги, якими вона мала намір надійно відгородитися од нього (П. Колесник); Я вчеплююсь у мотуз і, як завжди, без особливої радості вислуховую усі мамині остороги (М. Стельмах); Раз у раз дає швейцар мені старий Суворі вказівки й тверді перестороги (М. Рильський). — Пор. 1. попереджа́ти.

Значення в інших словниках

1. осторога — матися на осторозі (107) — бути обережним, пор. пл. mieć się na ostrożności; [MО,VI]  Словник з творів Івана Франка
2. осторога — осторо́га іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
3. осторога — Обережність, обачність; (попередження) пересторога, застереження.  Словник синонімів Караванського
4. осторога — див. попередження  Словник синонімів Вусика
5. осторога — -и, ж., рідко. 1》 Те саме, що обережність. З осторогою — обережно. 2》 Застереження, попередження.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. осторога — 1. обережність, бачність, обачність, обачливість 2. це попереджа  Словник чужослів Павло Штепа
7. осторога — ОСТОРО́ГА, и, ж., рідко. 1. Те саме, що обере́жність. Козакам ще щастя сприяло, що вороги .. надходили дуже поволі, з великою осторогою, сподівались на велику силу козачу (М.  Словник української мови у 20 томах
8. осторога — Осторо́га, -ги, -зі; -ро́ги, -ро́г  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. осторога — ОСТОРО́ГА, и, ж., рідко. 1. Те саме, що обере́жність. Козакам ще щастя сприяло, що вороги.. надходили дуже поволі, з великою осторогою, сподівались на велику силу козачу (Стар., Облога..  Словник української мови в 11 томах
10. осторога — Осторога, -ги ж. Предостережете. К. Досв. 62.  Словник української мови Грінченка