осторонь

БЛИ́ЗЬКО (на невеликій відстані від кого-, чого-небудь), ПОБЛИЗУ́, ЗБЛИ́ЗЬКА рідше, ОСЬ-О́СЬ підсил. розм., ОТ-О́Т підсил. розм., ПО СУСІ́ДСТВУ, У (В) СУСІ́ДСТВІ рідше; НЕДАЛЕ́КО, НЕПОДАЛІ́К, НЕПОДАЛЕ́КУ розм. (при меншому ступені близькості). Підняв я поли, чимчикую, Вона ж (баба Гася) за мною навздогін: От-от настигне... близько, чую... (Л. Глібов); Близько, зараз отут, дихала холодною вогкістю річка, хоч її не видко було у пітьмі (М. Коцюбинський); Затінене осокорами двоповерхове приміщення редакції було поблизу, через вулицю (Я. Гримайло); Зовсім зблизька стоїть великий олень (О. Ільченко); Льох — ось-ось, тільки ще трохи двором (А. Головко); Часом їй здавалося, що от хтось зазирнув у її віконце, от-от хтось пробіг мимо, от-от хтось стукнув (Марко Вовчок); Що буде тут робити ця півдівчина, півжінка сама серед скель, серед полонин необозримих, по сусідству з непроходимими лісами та диким звіром в них? (Г. Хоткевич); Є за вигоном гай, од нас недалеко (А. Тесленко); Неподалік стояла низенька лавочка: хтось закопав у землю дві колоди й зверху прилаштував дошку (Є. Гуцало); Заходила ніч. Десь неподалеку чувся грізний гуркіт (І. Цюпа). — Пор. 1. о́сторонь, 1. по́руч.

О́СТОРОНЬ (в стороні від кого-, чогонебудь), ОКРЕ́МО, УЗБІ́Ч, ВІ́ДСТОРОНЬ розм., О́ПРІЧ заст. рідко, ОПОДАЛІ́К діал., ОПО́ДАЛЬ діал. Осторонь, на пагорбі, височіла.. біла церквиця (П. Колесник); Тимко.. зайшов у хату, що стояла на городах трохи окремо (Григорій Тютюнник); Опріч людей собі ходила (Словник Б. Грінченка); — Еге-ге!.. — загув.. бородань, що досі сидів.. оподалік у кріслі (Дніпрова Чайка). — Пор. 1. бли́зько.

Значення в інших словниках

1. осторонь — о́сторонь прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. осторонь — пр., (де) окремо, збоку, (на віддалі) оподалік; (куди) вбік; (кудою) стороною; ЯК ПРИЙ. БІЛЯ.  Словник синонімів Караванського
3. осторонь — див. близько; далеко  Словник синонімів Вусика
4. осторонь — Збоку, побіч, див. поодаль, посторонь  Словник чужослів Павло Штепа
5. осторонь — 1》 присл. Окремо, збоку; відособлено. 2》 присл. Убік. 3》 присл. Стороною, манівцями. 4》 прийм., з род. в., рідко. Уживається на означення місця; біля, коло, близько. Триматися осторонь чого (від чого) — не цікавитися чим-небудь, уникати чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. осторонь — О́СТОРОНЬ. 1. присл. Окремо, збоку; відособлено. За містечком осторонь стояли здорові сахарні (І. Нечуй-Левицький); Хлопці й дівчата збились осторонь в окремий гурток і щось розмовляють собі (С.  Словник української мови у 20 томах
7. осторонь — стоя́ти (трима́тися, держа́тися і т. ін.) о́сторонь від чого—кого. Не цікавитися нічим, не втручатися в щось, уникати всього. — Я не розумію, як можна стояти осторонь від активного життя, коли перед народом такі величезні прекрасні завдання! (І.  Фразеологічний словник української мови
8. осторонь — О́сторонь, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. осторонь — О́СТОРОНЬ. 1. присл. Окремо, збоку; відособлено. За містечком осторонь стояли здорові сахарні (Н.-Лев., II, 1956, 205); Хлопці й дівчата збились осторонь в окремий гурток і щось розмовляють собі (Вас.  Словник української мови в 11 томах
10. осторонь — Осторонь нар. Въ сторонѣ. Державсь він осторонь од тієї світлиці. К. ХП. 21. Василь з Ганною та Мариною сіли осторонь од вулиці. Левиц. І. 19.  Словник української мови Грінченка