осторонь
стоя́ти (трима́тися, держа́тися і т. ін.) о́сторонь від чого—кого. Не цікавитися нічим, не втручатися в щось, уникати всього. — Я не розумію, як можна стояти осторонь від активного життя, коли перед народом такі величезні прекрасні завдання! (І. Багмут); В школі Тася .. стояла осторонь громадського життя (Л. Дмитерко).
Фразеологічний словник української мови