осторога

осторо́га

-и, ж., рідко.

1》 Те саме, що обережність.

З осторогою — обережно.

2》 Застереження, попередження.

Значення в інших словниках

1. осторога — матися на осторозі (107) — бути обережним, пор. пл. mieć się na ostrożności; [MО,VI]  Словник з творів Івана Франка
2. осторога — осторо́га іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
3. осторога — Обережність, обачність; (попередження) пересторога, застереження.  Словник синонімів Караванського
4. осторога — див. попередження  Словник синонімів Вусика
5. осторога — 1. обережність, бачність, обачність, обачливість 2. це попереджа  Словник чужослів Павло Штепа
6. осторога — ОСТОРО́ГА, и, ж., рідко. 1. Те саме, що обере́жність. Козакам ще щастя сприяло, що вороги .. надходили дуже поволі, з великою осторогою, сподівались на велику силу козачу (М.  Словник української мови у 20 томах
7. осторога — ОБЕРЕ́ЖНІСТЬ, ОБА́ЧНІСТЬ, ОБА́ЧЛИВІСТЬ, ОГЛЯ́ДНІСТЬ рідше, ОСТОРО́ГА рідше. Зоотехнік Івашкевич завжди відзначався діловитою поміркованістю, обережністю в розрахунках (П.  Словник синонімів української мови
8. осторога — Осторо́га, -ги, -зі; -ро́ги, -ро́г  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. осторога — ОСТОРО́ГА, и, ж., рідко. 1. Те саме, що обере́жність. Козакам ще щастя сприяло, що вороги.. надходили дуже поволі, з великою осторогою, сподівались на велику силу козачу (Стар., Облога..  Словник української мови в 11 томах
10. осторога — Осторога, -ги ж. Предостережете. К. Досв. 62.  Словник української мови Грінченка