отець-мати
ОТЕ́ЦЬ-МА́ТИ, отця́-~тері, рідко вітця́-~тері, діал., нар.-поет.
Батьки.
– Панночки й паничі .. не вспіли наспіватись отцю-матері і собі на втіху.., як тут посилає Господь долю (Марко Вовчок);
– Час-пора, отець-мати, Поблагословить, Ой, час-пора молоденькій Та гіллячко звить! (Леся Українка);
Нехай би були подбали про неї отець-мати (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).
Словник української мови (СУМ-20)