отець-ненька
ОТЕ́ЦЬ-НЕ́НЬКА, отця́-~ки, рідко вітця́-~ки, діал., нар.-поет.
Батьки.
[Дружки, рід і поїзд:] Приступи, Марусе, близенько, Уклонися отцю-неньці низенько! (І. Нечуй-Левицький);
А хто перекаже отцю-неньці про смерть їхнього сина, хто потішить бідну жінку, діточок дрібних? (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)