отець-мати
ОТЕ́ЦЬ-МА́ТИ, отця́-~тері, рідко вітця́-~тері, діал., нар.-поет.
Батьки.
– Панночки й паничі .. не вспіли наспіватись отцю-матері і собі на втіху.., як тут посилає Господь долю (Марко Вовчок);
– Час-пора, отець-мати, Поблагословить, Ой, час-пора молоденькій Та гіллячко звить! (Леся Українка);
Нехай би були подбали про неї отець-мати (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- отець-мати — оте́ць-ма́ти множинний іменник, істота діал. Орфографічний словник української мови
- отець-мати — БАТЬКИ́ мн. (батько й мати) БА́ТЬКО-МА́ТИ розм., ОТЕ́ЦЬ-МА́ТИ фольк., ОТЕ́ЦЬ-НЕ́НЬКА фольк.; СТАРІ́ мн., розм. (про старших віком батьків). — Аж перед Різдвом знову ж таки на ярмарку здибалися мої старі з батьками Тетяни (М. Стельмах); — Іване!... Словник синонімів української мови
- отець-мати — ОТЕ́ЦЬ-МА́ТИ, отця́— ~тері, рідко вітця́— ~тері, діал., нар.-поет. Батьки. — Панночки й паничі.. не вспіли наспіватись отцю-матері і собі на втіху.. Словник української мови в 11 томах