отець-мати
ОТЕ́ЦЬ-МА́ТИ, отця́— ~тері, рідко вітця́— ~тері, діал., нар.-поет. Батьки.
— Панночки й паничі.. не вспіли наспіватись отцю-матері і собі на втіху.., як тут посилає господь долю (Вовчок, І, 1955, 379);
— Час-пора, отець-мати, Поблагословить, Ой, час-пора молоденькій Та гіллячко звить! (Л. Укр., І, 1951, 323).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- отець-мати — оте́ць-ма́ти множинний іменник, істота діал. Орфографічний словник української мови
- отець-мати — ОТЕ́ЦЬ-МА́ТИ, отця́-~тері, рідко вітця́-~тері, діал., нар.-поет. Батьки. – Панночки й паничі .. не вспіли наспіватись отцю-матері і собі на втіху.. Словник української мови у 20 томах
- отець-мати — БАТЬКИ́ мн. (батько й мати) БА́ТЬКО-МА́ТИ розм., ОТЕ́ЦЬ-МА́ТИ фольк., ОТЕ́ЦЬ-НЕ́НЬКА фольк.; СТАРІ́ мн., розм. (про старших віком батьків). — Аж перед Різдвом знову ж таки на ярмарку здибалися мої старі з батьками Тетяни (М. Стельмах); — Іване!... Словник синонімів української мови