отець

ОТЕ́ЦЬ, отця́, діал. вітця́.

1. діал., уроч. Батько.

Пан добрий, як отець – взяв корову і скопець; а пані, як мати – казала теля взяти (Номис);

Перед ним, на столику, лежить .. лист від вітця (І. Франко);

Голобля .. завдавав болю Чумакові – що хочеш з цього Голоблі, коли він задля слівця не пожаліє й рідного отця? (Ю. Збанацький);

– Хочу, щоб усі знали, що в моєї дитини єсть отець (М. Стельмах).

2. церк. Титул служителів культу, а також форма звертання до них.

Як Сомко собі чоловік прямота, то й не в догад йому, що святий отець думав, мабуть, заробити собі яку сотнягу чи дві червоних на рясу (П. Куліш);

Раїса навіть де в чому вплива на духовного отця (М. Коцюбинський);

[Єпископ:] Хрещеним батьком будеш ти. [Теофіл:] Так, отче (Леся Українка).

3. церк. Бог.

Наш отець, Цар Небесний, не до кінця прогнівляється на нас (Г. Квітка-Основ'яненко);

[Парвус:] Щось вони мудрують.., так мов не досить їм Письма Святого, слів Господа Христа і заповітів Отця Небесного (Леся Українка);

– Во ім'я Отця, і Сина, й Святого Духа, – побожно перехрестилася на дзвін стара Даньчиха (М. Стельмах).

(1) Отці́ наро́ду, ірон. – правителі.

Великі, мудрі, милостиві отці народу!.. Оспівані з усіх сторін облесниками (Василь Шевчук);

(2) Отці́ це́ркви; Святі́ отці́:

а) тлумачі християнського віровчення.

Старий священик, вважаючи на вчених женихів, виніс з вівтаря прездорову книжку проповідів і пошанував їх словом якогось святого отця церкви третього віку, де дуже часто промовлялось, що супруг повинен любити свою супружницю і супружниця повинна боятися супруга (І. Нечуй-Левицький);

В соціальних питаннях Олекса говорив уже прямо, з невмолимою твердістю. Тут уже жодні цитати, жодні отці церкви не мали на нього ніякого впливу (Г. Хоткевич);

б) священики, церковники.

Мучились з ним “святі отці” .. та й вигнали з філософії (Панас Мирний);

Що ж таке душа? Святі отці називають та істотою живою (із журн.).