отець-мати
ОТЕ́ЦЬ-МА́ТИ, отця́— ~тері, рідко вітця́— ~тері, діал., нар.-поет. Батьки.
— Панночки й паничі.. не вспіли наспіватись отцю-матері і собі на втіху.., як тут посилає господь долю (Вовчок, І, 1955, 379);
— Час-пора, отець-мати, Поблагословить, Ой, час-пора молоденькій Та гіллячко звить! (Л. Укр., І, 1951, 323).
Словник української мови (СУМ-11)