отруєння

ОТРУ́ЄННЯ, я, с.

Дія за знач. отруї́ти і отруї́тися.

– Вас могли б обвинуватити в замаху на отруєння з метою грабунку (В. Підмогильний);

Полковник не зовсім розумів листа майора, бо той диктував цей документ ще під впливом невеличкого отруєння алкоголем (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);

Кома виникає при тяжких отруєннях організму (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. отруєння — отру́єння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. отруєння — -я, с. Дія і стан за знач. отруїти і отруїтися. Гостре отруєння — отруєння, яке виникає внаслідок відносно сильного, але одноразового впливу отрути на організм. Медикаментозне отруєння — отруєння, яке спричиняється тією чи іншою лікарською речовиною.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. отруєння — див. інтоксикація  Універсальний словник-енциклопедія
4. отруєння — ОТРУ́ЄННЯ, я, с. Дія і стан за знач. отруї́ти і отруї́тися. Полковник не зовсім розумів листа майора, бо той диктував цей документ ще під впливом невеличкого отруєння алкоголем (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл.  Словник української мови в 11 томах