отруєння
ОТРУ́ЄННЯ, я, с. Дія і стан за знач. отруї́ти і отруї́тися.
Полковник не зовсім розумів листа майора, бо той диктував цей документ ще під впливом невеличкого отруєння алкоголем (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 590);
Кома виникає при тяжких отруєннях організму (Заг. догляд за хворими, 1957, 184);
Панас Мирний.. відображав і слабкі сторони народного життя, зокрема наявність релігійних і національних забобонів, які були результатом отруєння народної свідомості офіціальною реакційною ідеологією (Рад. літ-во, 18, 1955, 239).
Словник української мови (СУМ-11)