отуманюватися

ОТУМА́НЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОТУМА́НИТИСЯ, нюся, нишся, док., розм.

1. тільки 3 ос. Заволікатися туманом, хмарами і т. ін.; затуманюватися.

Небо отуманилося, поле заволокло мрякою (К. Гордієнко).

2. перен. Втрачати здатність правильно сприймати, оцінювати дійсність.

Чи, може, вона вже отуманилась своєю любов'ю, очманіла, прискіпується не знати до чого (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. отуманюватися — отума́нюватися 1 дієслово недоконаного виду заволікатися туманом, хмарами; затуманюватися розм. отума́нюватися 2 дієслово недоконаного виду втрачати здатність правильно сприймати, оцінювати дійсність  Орфографічний словник української мови
2. отуманюватися — -ююся, -юєшся, недок., отуманитися, -нюся, -нишся, док., розм. 1》 тільки 3 ос. Заволікатися туманом, хмарами і т. ін.; затуманюватися. 2》 перен. Втрачати здатність правильно сприймати, оцінювати дійсність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. отуманюватися — ОТУМА́НЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОТУМА́НИТИСЯ, нюся, нишся, док., розм. 1. тільки 3 ос. Заволікатися туманом, хмарами і т. ін.; затуманюватися. Небо отуманилося, поле заволокло мрякою (Горд., Чужу ниву.., 1947, 260). 2. перен.  Словник української мови в 11 томах