отуманюватися

отума́нюватися

-ююся, -юєшся, недок., отуманитися, -нюся, -нишся, док., розм.

1》 тільки 3 ос. Заволікатися туманом, хмарами і т. ін.; затуманюватися.

2》 перен. Втрачати здатність правильно сприймати, оцінювати дійсність.

Значення в інших словниках

1. отуманюватися — отума́нюватися 1 дієслово недоконаного виду заволікатися туманом, хмарами; затуманюватися розм. отума́нюватися 2 дієслово недоконаного виду втрачати здатність правильно сприймати, оцінювати дійсність  Орфографічний словник української мови
2. отуманюватися — ОТУМА́НЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОТУМА́НИТИСЯ, нюся, нишся, док., розм. 1. тільки 3 ос. Заволікатися туманом, хмарами і т. ін.; затуманюватися. Небо отуманилося, поле заволокло мрякою (К. Гордієнко). 2. перен.  Словник української мови у 20 томах
3. отуманюватися — ОТУМА́НЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОТУМА́НИТИСЯ, нюся, нишся, док., розм. 1. тільки 3 ос. Заволікатися туманом, хмарами і т. ін.; затуманюватися. Небо отуманилося, поле заволокло мрякою (Горд., Чужу ниву.., 1947, 260). 2. перен.  Словник української мови в 11 томах