отуманювати
отума́нювати
-юю, -юєш, недок., отуманити, -ню, -ниш, док., перех., розм.
1》 тільки 3 ос. Те саме, що затуманювати 1).
2》 перен. Притуплювати, затемнювати свідомість кому-небудь; дурити.
|| Позбавляти можливості правильно сприймати, оцінювати дійсність.
3》 перен. Викликати стан запаморочення; запаморочувати, п'янити.
Великий тлумачний словник сучасної української мови