офірований
ОФІРО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до офірува́ти.
Серед внесків на храм знаходимо потир, офірований Григором Мизьком 1841 року на спомин Тимофія (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)ОФІРО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до офірува́ти.
Серед внесків на храм знаходимо потир, офірований Григором Мизьком 1841 року на спомин Тимофія (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)