охайно

ОХА́ЙНО.

Присл. до оха́йний.

Одягався [Григорій] охайно, був незмінно пристойний і зосереджений (О. Довженко);

Добре второваними і охайно підчищеними стежками вона блукала у лабіринтах зелені (Ю. Смолич);

Огрінчук запросив його в будинок, ввів у невелику охайно прибрану кімнату (В. Собко);

// у знач. пред.

В кабінеті начальника шахти .. було чисто й охайно (Д. Ткач);

У салонах пароплава завжди охайно, затишно (з газ.).

Значення в інших словниках

1. охайно — оха́йно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. охайно — Присл. до охайний. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. охайно — ОХА́ЙНО. Присл. до оха́йний. Одягався [Григорій] охайно, був незмінно пристойний і зосереджений (Довж., І, 1958, 66); Добре второваними і охайно підчищеними стежками вона блукала у лабіринтах зелені (Смолич, І, 1958, 77)...  Словник української мови в 11 томах
4. охайно — Охайно нар. Опрятно. Охайно ходити. Опрятно держать себя.  Словник української мови Грінченка