падлючий
ПАДЛЮ́ЧИЙ, а, е, розм.
Підлий, мерзенний, ганебний.
[Дмитро:] Всякому, хто тільки писне про тебе, – я вирву падлючого язика! (М. Старицький);
Балькаїза Довго буде ще шукати, Хто падлючих лаврів гідний (Леся Українка);
Падлюче кодло.
Словник української мови (СУМ-20)