паломництво
ПАЛО́МНИЦТВО, а, с.
1. У християнській, мусульманській та інших релігіях – мандрівка по так званих святих місцях.
Паломництво до “святих місць”, що мають те або інше відношення до божества, побутувало вже у народів стародавнього світу (з наук.-попул. літ.).
2. перен., розм. Мандрівка для відвідання кого-, чого-небудь великою кількістю шанувальників, прихильників.
Здійснити паломництво на могилу поета.
Словник української мови (СУМ-20)