панити
ПАНИ́ТИ, и́ть, недок., діал.
Подобатися або бути потрібним.
– Гляди, Андрію, мужикам наука не панить, – застерігав добрячий піп (Я. Качура).
Словник української мови (СУМ-20)ПАНИ́ТИ, и́ть, недок., діал.
Подобатися або бути потрібним.
– Гляди, Андрію, мужикам наука не панить, – застерігав добрячий піп (Я. Качура).
Словник української мови (СУМ-20)