переконуючий
ПЕРЕКО́НУЮЧИЙ, а, е.
Те саме, що переко́нливий.
Говорить [Люба] жваво .. Тон рішучий, переконуючий (Леся Українка);
З великим-великим трудом, випадково напавши на якісь переконуючі аргументи, удалося йому нарешті сяк-так заспокоїти побратимів (Г. Хоткевич);
Астрономічні відкриття Галілея своєю переконуючою силою відіграли вирішальну роль у боротьбі із схоластичною лженаукою (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)