Словник української мови у 20 томах

перепечений

ПЕРЕПЕ́ЧЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до перепекти́.

Він поправив свій, сонцем перепечений картуз (М. Стельмах).

2. у знач. прикм. Який довго пікся, смажився.

Положив [Пищимуха] його [стегно качки] на тарілку і почав ложкою картоплі набирати та зверху смачним перепеченим жиром з-під качки заливати (Панас Мирний);

// перев. зі сл. уби, уста. Який засмаг, пошерх і т. ін.

– То, може, тобі водички? – повторює Мар'ян. – Як хочеш, Мар'яне, – куточками перепечених уст жалісно усміхається йому Фросина (М. Стельмах).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. перепечений — перепе́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. перепечений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до перепекти. 2》 у знач. прикм. Який довго пікся, смажився. || перев. із сл. губи, уста. Який засмаг, пошерх і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перепечений — ПЕРЕПЕ́ЧЕНИЙ, а. е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до перепекти́. Він поправив свій, сонцем перепечений картуз (Стельмах, Правда.., 1961, 470). 2. у знач. прикм. Який довго пікся, смажився.  Словник української мови в 11 томах