перила
ПЕРИ́ЛА¹, рил, мн.
Те саме, що по́ручні.
Христя собі зійшла на місток і, схилившись на перила, піджидала, поки Кирило перебувається (Панас Мирний);
Біля дверей своєї квартири Кіра спинилась, сперлася на перила і передихнула (О. Копиленко).
ПЕРИ́ЛА², и, ж.
Олійна трав'яниста рослина родини губоцвітих; судза.
Технічні якості олії перили значно вищі, ніж льонової та конопляної (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)