Значення в інших словниках
-
перила —
пери́ла 2 іменник жіночого роду рослина
Орфографічний словник української мови
-
перила —
I -рил, мн. Те саме, що поручні. II -и, ж. Олійна трав'яниста рослина родини губоцвітих; судза.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
перила —
див. балюстрада, парапет, рампа
Словник чужослів Павло Штепа
-
перила —
ПЕРИ́ЛА¹, рил, мн. Те саме, що по́ручні. Христя собі зійшла на місток і, схилившись на перила, піджидала, поки Кирило перебувається (Панас Мирний); Біля дверей своєї квартири Кіра спинилась, сперлася на перила і передихнула (О. Копиленко). ПЕРИ́ЛА², и...
Словник української мови у 20 томах
-
перила —
Однорічна трав'яниста рослина родини губоцвітих (ясноткових), олійна і декоративна культура, вирощують переважно в Пд. Азії; з насіння, яке містить до 50% технічної олії (перили), виготовляють оліфу, лаки.
Універсальний словник-енциклопедія
-
перила —
I. ПЕРИ́ЛА бот., СУ́ДЗА. ПО́РУЧНІ (невисока огорожа по краях містка, балкона, сходів тощо), БИ́ЛЬЦЯ, ПОРУ́ЧЧЯ, ПЕРИ́ЛА рідко, ПОРУЧА́ТА заст., ПОРЕНЧА́ТА заст.
Словник синонімів української мови
-
перила —
ПЕРИ́ЛА¹, рил, мн. Те саме, що по́ручні. Христя собі зійшла на місток і, схилившись на перила, піджидала, поки Кирило перебувається (Мирний, III, 1954, 71); Біля дверей своєї квартири Кіра спинилась, сперлася на перила і передихнула (Коп.
Словник української мови в 11 томах