печалити

ПЕЧА́ЛИТИ, лю, лиш, недок., кого.

Викликати в кого-небудь сумні почуття, невеселий настрій; засмучувати.

– Хай не печалять вас тимчасові невдачі, товариші (М. Шеремет);

– Ви не належите до тих, хто буде боротися до останнього. Душа у вас м'якувата, мов свіжа пампушка, – і вчитель починає сміятись, але його сміх печалить батюшку (М. Стельмах).

◇ (1) Печа́лити се́рце (се́рденько), із запереч. част. не:

а) (чиє) завдавати кому-небудь горя, прикрості, жалю.

– Не завдавай же серцю жалю! Купи, голубко! Не печаль Мого ти серця! (Т. Шевченко);

б) сумувати, журитися.

– Не печаль свого серденька, Катре моя мила, годі! (Марко Вовчок);

Ти поїдеш завтра зранку – Їдь і серця не печаль (А. Малишко).

Значення в інших словниках

1. печалити — печа́лити дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. печалити — -лю, -лиш, недок., перех. Викликати в кого-небудь сумні почуття, невеселий настрій; засмучувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. печалити — ЗАСМУ́ЧУВАТИ (викликати смуток у кого-небудь, робити смутним когось), СМУТИ́ТИ, ПЕЧА́ЛИТИ, ПОТЬМА́РЮВАТИ, ОПЕЧА́ЛЮВАТИ рідше, ЖУРИ́ТИ рідше, РОЗСТРО́ЮВАТИ розм., ПЕЧА́ЛУВАТИ діал., ОСМУ́ЧУВАТИ рідко; ПРИСМУ́ЧУВАТИ (трохи). — Док.  Словник синонімів української мови
4. печалити — ПЕЧА́ЛИТИ, лю, лиш, недок., перех. Викликати в кого-небудь сумні почуття, невеселий настрій; засмучувати. — Хай не печалять вас тимчасові невдачі, товариші (Шер., В партиз. загонах, 1947, 11); — Ви не належите до тих, хто буде боротися до останнього.  Словник української мови в 11 томах
5. печалити — Печалити, -лю, -лиш гл. Печалить. Не хороше ти отце робиш, Іване, печалиш батька. Федьк.  Словник української мови Грінченка