печальний
ПЕЧА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Сповнений печалі.
Десь у снігах печальна мати про сина згадує свого (В. Сосюра);
* Образно. Осінь. Ліс стоїть задумливий, печальний (А. Малишко);
// Який засмучує, завдає печалі.
Печальну вість сьогодні ми почули..: помер ашуг – любимий Сулейман (І. Гончаренко);
Було б невірно, якби я сказала, що самі тільки печальні спогади лишилися в моїй пам'яті (М. Чабанівський);
Сухим тріском вплелися в печальну мелодію короткі черги автоматів (Л. Первомайський);
// Який виражає печаль.
Печальний шлють очі погляд у сірі безодні [неба] (Г. Хоткевич);
Дальні небесні верхів'я розрізали трикутники печальних гусей, що летіли у вирій (М. Хвильовий).
2. Сповнений горя; тяжкий, безрадісний.
Було це тоді, коли кров і штики дала нам година печальна (В. Сосюра);
// Який викликає співчуття.
Печальна доля.
Словник української мови (СУМ-20)