печать
ПЕЧА́ТЬ, і, ж.
1. Те саме, що печа́тка 1, 2.
Титаренко далі своє: – Ви, – каже до сільського старости Мазуренка, – більше не староста. Сьогодні ще виберемо комітет, і ви віддасте йому печать... (Мирослав Ірчан);
Коник в мене був буланенький, возок громохкий, а в шапці віз лист з превеликою печаттю до старого отця Якова (Марко Вовчок);
Все ясно. Прибито останні печаті. Останній зв'язківець у сутінках зник (М. Бажан).
2. чого і з означ., перен., книжн. Характерна ознака кого-, чого-небудь; відбиток (у 6 знач.).
Сам Бар признає, що Верлен був нікчемний чоловік і що між його віршами .. тільки дещо має на собі печать генія (І. Франко);
Печать смутку наклала війна і на Уфу (П. Панч).
Приклада́ти / прикла́сти печа́тку (печа́ть) див. приклада́ти.
◇ (1) Ка́їнова печа́ть <�Ка́їнове тавро́> – печать, тавро зради, злочину.
Звістка про пійманого перекинчика швидко облетіла всі човни, і козаки один поперед одного лізли, щоб зазирнути на того, хто навік затаврував себе каїновою печаттю (С. Добровольський).
△ (2) Ге́рбова печа́ть (печа́тка) –.
Записали [старшини] протестацію до гродських [міських] книг і підписалися під нею, приклавши гербові печатки (З. Тулуб);
В урочистій тиші голова сільради Михайло Іванович Науменко заповняє бланк шлюбного свідоцтва, скріплює його гербовою печаткою (В. Кучер).
◇ [Кни́га] за сімома́ печа́тками (печа́тями) див. печа́тка;
(3) Кни́га за сімома́ печа́тями (д) див. печа́тка;
(4) Мов кни́га за сімома́ печа́тями (д) див. печа́тка;
Наклада́ти (кла́сти) / накла́сти (покла́сти) тавро́ (клеймо́, печа́ть, знак, відби́ток) див. наклада́ти;
(5) Печа́ть мовча́ння – заборона розмовляти; додержання повної тиші.
Там, де на всьому лежить печать мовчання, .. Вість людям подають кайдани голосні (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)