пикатенький
ПИКА́ТЕНЬКИЙ, а, е.
Зменш.-пестл. до пика́тий.
Високий та товстий, трошки пикатенький, .. зібравсь [суддя] зовсім у суд іти (Г. Квітка-Основ'яненко);
Чернець увійшов ось, кругленький, пикатенький (А. Тесленко);
– Чудна ти людина, Свириде! – перехопив Лука. – Шукаєш щастя по всьому світу широкому, а воно тут, у цій баньці пикатенькій на дні спочиває... (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)