пиндючливо
ПИНДЮ́ЧЛИВО, розм.
Присл. до пиндю́чливий.
Екіпажі всуціль з офіцерів, одягнуті в хромове, тримаються самовпевнено, пиндючливо (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)ПИНДЮ́ЧЛИВО, розм.
Присл. до пиндю́чливий.
Екіпажі всуціль з офіцерів, одягнуті в хромове, тримаються самовпевнено, пиндючливо (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)