пиндючливо

пиндю́чливо

прислівник

незмінювана словникова одиниця

розм.

Значення в інших словниках

1. пиндючливо — розм. Присл. до пиндючливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. пиндючливо — ПИНДЮ́ЧЛИВО, розм. Присл. до пиндю́чливий. Екіпажі всуціль з офіцерів, одягнуті в хромове, тримаються самовпевнено, пиндючливо (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
3. пиндючливо — ПИНДЮ́ЧЛИВО, розм. Присл. до пиндю́чливий. Екіпажі всуціль з офіцерів, одягнуті в хромове, тримаються самовпевнено, пиндючливо (Гончар, Таврія.., 1957, 657).  Словник української мови в 11 томах