пир

ПИР, у, ч., заст.

Бенкет, учта.

На честь мужів новгородських, на славу синів Ярополка, Олега й Володимира, що сідали на столи кожен у землі своїй, князь Святослав велів зробити пир великий (С. Скляренко);

* Образно. Сердешні діти... батька взято, Смерть несподівано прийшла... Пекельний Ірод справив свято, Пир людожерності та зла (П. Грабовський);

// перен., поет. Битва, війна, кровопролиття.

Допировали Хоробрі русичі той пир, Сватів упоїли, А самі простяглися За землю Руськую (Т. Шевченко).

Значення в інших словниках

1. пир — пир іменник чоловічого роду бенкет арх.  Орфографічний словник української мови
2. пир — Пир. Бенкет. Вечером того ж дня відбув ся пир, устроєний послами в честь краєвого маршалка і краєвого президента (Б., 1895, 5, 4) // порівн. рос., стсл. пир — бенкет; укр. пир, заст. — бенкет, учта (СУМ, VI, 356).  Українська літературна мова на Буковині
3. пир — див. бенкет  Словник чужослів Павло Штепа
4. пир — БЕНКЕ́Т (БАНКЕ́Т) (урочистий, багатолюдний обід, сніданок, вечеря на честь кого-, чого-небудь), У́ЧТА заст., уроч., ПИР заст. — Чудово, чудово, — похвалив Степан Антонович. — Такого бенкету не знала вся історія дипломатії (С.  Словник синонімів української мови
5. пир — ПИР, у, ч., заст. Бенкет, учта. На честь мужів новгородських, на славу синів Ярополка, Олега й Володимира, що сідали на столи кожен у землі своїй, князь Святослав велів зробити пир великий (Скл., Святослав, 1959, 457); *Образно.  Словник української мови в 11 томах