писало

ПИ́САЛО, а, с., заст.

Перо (для писання).

Він неодмінно хотів навчитися писати, а його зашкарублі на важкій праці руки не слухались очей та голови і зовсім не туди, куди треба, вели писало (Б. Грінченко);

Ярославові стало шкода дівчини, він кутав її в білячу ковдру, витирав їй сльози міцною своєю рукою, рукою мужа, що з однаковим спритом тримала меч і писало (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. писало — пи́сало іменник середнього роду перо рідко  Орфографічний словник української мови
2. писало — -а, с., заст. Перо (для писання).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. писало — ПИ́САЛО, а, с., заст. Перо (для писання). Він неодмінно хотів навчитися писати, а його зашкарублі на важкій праці руки не слухались очей та голови і зовсім не туди, куди треба, вели писало (Гр.  Словник української мови в 11 томах